 |
|
|
1989 р. - церква в с. Лукавиця Самбірського р-н. Львівської
обл.
1989 р. - церква в с. Крушельниця Сколівського р-н. Львівської
обл.
1989 р. - церква Св. Михаїла, с. Почаєвичі, Дрогобицький р-н.,
Львівська обл.
1989 р. - церква Покрови Богородиці, с. Старокозаче, Бєлгород-Дністровський
р-н., Одеська обл.
1990 р. - церква в с.Рибник Дрогобицького р-н. Львівської
обл.
1990 р. - церква в с.Орів Сколівського р-н. Львівської обл.
>>>
далі...
|
Історичні стильові
особливості, архітектоніка внутрішнього храмового простору
й вочевидь побажання замовників зумовили художньо-пластичне
вирішення храму Гошівського монастиря. Монументалісти добре
вписалися у загальну пластичну схему збудованої в класицистичному
стилі з елементами пізнього бароко будівлі. Молоді митці
Ігор Леськів, Сергій Булко, Євген Хрущик та керівник групи
Ігор Орищак оправдано бажаючи органічно доповнити загальний
стильовий вираз історичної будівлі звернулись до традицій
монументального мистецтва Львова періоду 30-х років кінця
XVIII століття. Саме у той період у Львові набуло розквіту
привнесене з Італії а згодом Австрії, Угорщини, Моравії
та Чехії барокове церковне настінне малярство, прояви якого
мали місце не лише в католицьких костелах а й в окремих
греко-католицьких храмах Галичини. >>>
далі...
|
Втім у наступних
фундаментальних стінописних комплексах митці будуть схилятися
до дещо іншого стильового виразу своїх малярських откровень.
І лише в окремих об'єктах, найчастіше виконуючи прохання
громади та настоятелів храму, митці звертатимуться до художньо-пластичних
засад пізнього бароко та класицизму вдало втілених у Гошеві.
Із небагатьох об'єктів оздоблених у згаданому стильовому
виразі слід відмітити розписи церкви Різдва Пресвятої Богородиці
в Луцьку. >>>
далі...
|
Дещо на інших
засадах сформовано загальне вирішення стінописів церкви
в с.Бачів.
Митці відмовляються від барокової стилізації й звертаються
до традицій українського монументального малярства кінця
XIX 40-х років ХХ століття. Перш за все увага звертається
на пластичні засади орнаментального декору базованого на
модернових та поствізантійських принципах, основу якого
становили знаково-символічне сакральне спрямування в поєднанні
з лаконічним декоративно-плоскісним виразом. Свого часу
ці принципи досконало в своїй творчості використовували
Юліан Буцманюк (стінопис Жовківської церкви Пресв. Серця
Христового), Модест Сосенко (ц. Миколая в Золочеві). >>>
далі...
|
Творчим успіхом
дрогобицьких митців стала фундаментальна робота по убранству
Катедрального собору Пресвятої Трійці в Дрогобичі. Перед
митцями стояло важке і відповідальне завдання створити в
історичній будівлі сучасні високофахові, богословсько обґрунтовані
стінописи не порушивши надбань та творчих здобутків своїх
попередників, зуміти об'єднати давнє і сучасне в єдиний
органічний комплекс. Величний розміщений у центрі Дрогобича
мурований храм збудували в 1690-1709 рр. >>>
далі...
|
Важливою сторінкою творчого становлення
дрогобицьких художників монументалістів стали розписи церкви
Петра і Павла в Рясному І поблизу Львова. Розробляючи загальну
схему розміщення стінописів ряснянської церкви, керуючись
особливо вимогливими настановами настоятеля храму, особливо
не виходячи за межі канонічних приписів, митці в котре проявили
вміння не традиційно по-новому вирішувати композицію своїх
полотен. Як і на попередніх об’єктах свої корективи внесла
й архітектура будівлі. Закладена як невеличка базиліка з неороманськими
рисами, у результаті нещодавнього розширення та реконструювання
церква отримала порівняно не прості для живописання внутрішні
обриси, позбавлені яскравого денного світла, котре, зважаючи
на невеликий у діаметрі видовжений вузький барабан центрального
купола, поступає доволі дозовано. >>>
далі...
|
|
|
|
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
