Версія для друку

Преса

Регіональне малярство під ДАХом

02.06.2009

Впродовж останнього десятиліття в культурному житті України відбулось чимало змін. Серед іншого була зліквідована державна політична система управління художніми спілками, відбулось утворення незалежних мистецьких організацій і об’єднань, стало можливим вільне творче самовираження в будь-якій сфері. Події ці мали широкі масштабні прояви, як в обласних центрах так і на периферії.

Одним з наслідків цих процесів стали поява в Дрогобичі на Львівщині Малярського об’єднання художників що ввійшло на правах живописного відділення до Дрогобицької Асоціації Художників (ДАХ).

Більш ніж десятилітній період творчої діяльності дрогобицького МОХу спонукав нас до більш детальнішого огляду його становлення, зростання, праці тощо.

Ядро творчого об’єднання митців релігійного спрямування міста Дрогобича складають високопрофесійні художники – Орищак Ігор, Леськів Ігор, Булко Сергій, Хруник Євген за плечами яких навчання в закладах культури і мистецтва.

Їхня дорога до релігійного малярства була непроста через десятирічні студіювання у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. Івана Труша (тепер коледж), Львівському Державному Інституті прикладного та декоративного мистецтва (тепер Львівська Академія Мистецтв) та Державній Академії Друкарства у Львові.

Взагалі організаційне становлення групи почалось спонтанно в 1998 році, коли по всій Україні почались процеси вільного волевиявлення людей щодо духовних вартостей, церковного життя, християнської моралі тощо. Все це вимагало відбудови знищених Радянською системою християнських храмів та зведення нових.

Саме в такий перехідний період, в непростих умовах група художників приступає до роботи, беручись за будь-яку працю з закресу церковного малярства, стінопису тощо. В складних ситуаціях виконуються речі по селах і містечках західних областей України.

Заакцентуємо увагу на тому, що за цей період часу відбувається формування сучасної школи релігійного малярства України і дрогобицька група бере в цих процесах найдієвішу участь. Переломною подією в житті митців та їх творчої праці стала зустріч з відомим українським художником та педагогом Львівської Академії Мистецтв Карлом Звіринським. Зокрема і за його протекції художникам довіряють зробити розпис Крехівського монастиря. Зрозуміло, що праця в такому знаному осередку віри передбачала надсерйозне відношення зі сторони всіх зацікавлених. Тому-то робота проходила при постійних консультаціях та допомозі не тільки церковних достойників, але і відомого українського науковця Володимира Вуйцика, знаних реставраторів В. Мокрія, М. Отковича, Я.Мовчана та багатьох інших широко знаних діячів національної культури. Успішна зреалізація вищезгаданого мистецького проекту по праву широко відкрила перед митцями двері у світ релігійного малярства.

Впродовж 1995-2003 років дрогобицьким об’єднанням було виконано живописні роботи в понад тридцяти об’єктах культового характеру по всій Україні. Серед зреалізованих проектів в соборах, церквах каплицях найбільш поважною була діяльність в Крехівському монастирі (1993-1994), Гошівському монастирі (1995-1996), церкві с. Бачів Львівської області (1998), Кафедральному соборі Пресвятої Трійці в Дрогобичі (1999-2000), церкві в Луцьку (2001), церкві с. Чайковичі Самбірського району Львівської області (2002), церкві Петра і Павла в Рясному – Львів (2001), церкві в Косові (2003) тощо.

Зрозуміло, що цей перелік не є повним так, як на карті сучасної України багато місць позначені художнім вислідом групи. Адже, їх діяльність проходила в вищеозначений період на Хмельниччині, Одещині, Житомирщині, Волині, областях Західної України та регіонах Польщі.

Сфера творчої праці художників в основному обмежується іконописом та стінописом. Митці спеціально дотримуються цих рамок своїх виявів, щоб мати можливість постійного вдосконалення художнього росту.

Совісне відношення до поставленої роботи та високий професійний рівень митців дозволяє їм творити на благо християнської ідеї минаючи невиправдані антагоністичні конфесійні протиріччя та конфлікти.

Немаловажливими в діяльності дрогобицької групи є той факт, що чітко дотримуючись релігійних канонів та церковних норм, ритуальних аспектів авторам живописних проектів вдається створити власні оригінальні композиції.

Що ж торкається стилістики виконаних церковних розписів то тут як правило останнє слово лишалось за замовниками і тому оглядаючи ряд об’єктів ми фіксуємо різнопланово-стильові підходи.

Однак по великому рахунку митці дотримуються основ тих традиційних формотворчих та колористичних прийомів, що склались в українську церковному малярстві протягом попередніх віків. Задля цього живописці тісно співпрацюють з знаними українськими науковцями. Зокрема один з останніх об’єктів постав при консультативній участі з видатним мистецтвознавцем Дмитром Степовиком.

Важливим є в роботі митців той факт, що релігійний дух творчості був підкріплений благословенням на художню працю від вседостойних – владики Софрона Мудрого, владики Юліана Вороновського, Софрона Дмитерка та добрими порадами від священика та художника Григорія Планчака тощо.

Все це в кінцевому вигляді привело до позитивних результатів та схвальних оцінок. Зокрема окремішні іконописні праці були відзначені церковними грамотами.

На завершення цього короткого огляду хочеться декілька слів сказати про художні особливості властиво малярських творів. Безсумнівно, що композиційні прийоми в силу специфіки релігійної діяльності не можуть бути надто новаторськими, в звичному розумінні цього слова. Однак однозначно можна ствердити що в даній площині митці тут оригінальні.

Важливо наголосити на тому, що кожний з художників володіє своєю неповторною манерою і індивідуальністю, які все ж таки в сукупності творять єдиний і впізнаваний дух гармонії загального твору.

Взагалі говорячи про мистецько-художницькі вартості речей виконаних дрогобицькою групою необхідно виходити з того, що все створене професійно і що не перешкоджає церковному ритуалу – йде на шану і возвеличення Бога. І це є напевно визначальним.

Нога Олександр,
кандидат мистецтвознавства.

Повернутися до списку статтей